Асоціація приватних виконавців України надала роз’яснення щодо основних змін, які передбачає Закон № 4833-IX. Основна частина Закону набирає чинності 23 жовтня 2026 року та передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження й удосконалення порядку виконання судових рішень та рішень інших органів.
Однією з передбачених змін стане автоматичне зняття арештів після повного погашення заборгованості. АСВП формуватиме та надсилатиме повідомлення про розблокування рахунків і виключення особи з Єдиного реєстру боржників.
Зміни стосуватимуться і цифрових фінансових інструментів. Стягнення поширюватиметься на електронні гроші та електронні гаманці, а також рахунки у фінансово-технологічних сервісах та необанках.
Для громадян, внесених до Єдиного реєстру боржників, змінюється порядок роботи з депозитами: банкам забороняється продовжувати строк їх дії, а кошти з таких депозитів спрямовуватимуться на виконання зобов’язань.
Окремо передбачено принцип єдиного виконавчого провадження. Завершене провадження можна буде поновити за заявою замість відкриття нового, що має запобігати дублюванню арештів і записів у реєстрі боржників.
Передбачається також електронна взаємодія АСВП із банківськими установами та іншими органами через цифрові канали для швидшого виявлення активів боржника.
Водночас розширюються соціальні гарантії боржників: майже вдвічі підвищується рівень заборгованості, за якого заборонено звертати стягнення на єдине житло боржника.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Порядок розподілу спадкового майна залежить від того, за якими правилами особа була закликана до спадкування та яким чином вона відмовилася від прийняття спадщини.
Міністерство юстиції роз’яснило, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку. Така відмова є безумовною та беззастережною, а відмовитися лише від частини спадщини не можна.
Якщо від спадщини відмовився спадкоємець за заповітом, його частка переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. У разі відмови спадкоємця за законом його частка переходить до інших спадкоємців тієї самої черги. За їх відсутності право на спадкування отримує наступна черга.
Водночас ці правила не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від спадщини на користь іншого спадкоємця або заповідач здійснив підпризначення. Крім того, протягом строку для прийняття спадщини відмову можна відкликати. Якщо ж спадкоємців, які могли б прийняти спадщину, немає, її за рішенням суду можуть визнати відумерлою.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Підприємства мають вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, із якими укладені трудові договори. Хто відповідає за такий облік, які документи необхідні та які штрафи передбачені за порушення, повідомили у Міноборони.
Військовий облік за місцем роботи ведеться щодо призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які працюють за трудовим договором. За загальним правилом до них належать:
- чоловіки віком від 18 до 60 років, а для вищого офіцерського складу – до 65 років, якщо вони не виключені з військового обліку;
- жінки, які перебувають на військовому обліку, зокрема за медичними або фармацевтичними спеціальностями.
Правило поширюється як на основне місце роботи, так і на сумісників. Якщо дію трудового договору призупинено, роботодавець продовжує вести військовий облік такого працівника.
Водночас облік на підприємстві не ведуть щодо осіб, виключених з військового обліку, ФОП-підрядників та працівників за цивільно-правовими договорами. Якщо працівника мобілізували, його дані мають залишатися у списках персонального обліку підприємства до кінця поточного календарного року.
Вести військовий облік зобов’язані всі юридичні особи незалежно від розміру та сфери діяльності. ФОП-роботодавці з найманими працівниками від цього обов’язку звільнені.
За організацію військового обліку відповідає керівник підприємства. Якщо на обліку менше 500 осіб, відповідні обов’язки можна покласти на кадровика або іншого працівника служби персоналу з доплатою до 50% посадового окладу.
Якщо на військовому обліку понад 500 осіб, має бути окрема штатна посада інспектора з військового обліку. При цьому:
- від 2001 до 4000 осіб – 2 штатні інспектори;
- від 4001 до 7000 осіб – 3 інспектори;
- на кожні наступні 3000 осіб – ще один інспектор.
Під час прийняття військовозобов’язаного на роботу роботодавець має перевірити військово-обліковий документ. Якщо використовується електронний документ, він має бути сформований не раніше ніж за 72 години до дати працевлаштування.
Про прийняття на роботу, переведення або звільнення працівника роботодавець має повідомити ТЦК та СП протягом 7 днів після видання відповідного наказу.
Якщо працівник змінив місце проживання, сімейний стан, освіту або посаду, зміни до списків персонального військового обліку необхідно внести протягом 5 днів.
Не рідше одного разу на рік підприємство має звіряти свої списки та військово-облікові документи працівників із даними ТЦК та СП. За наявності технічної можливості це можна робити онлайн через портал «Дія».
Якщо від ТЦК та СП надійшло розпорядження про виклик працівника, роботодавець має:
- видати наказ про оповіщення;
- ознайомити працівника з ним під підпис;
- забезпечити його прибуття до ТЦК та СП або звільнити від роботи на час виконання цього обов’язку.
На підприємстві також мають бути оформлені документи з військового обліку, зокрема наказ про призначення відповідальної особи, списки персонального військового обліку, журнал результатів перевірок, правила військового обліку та відомість оперативного обліку.
Перевіряти ведення військового обліку можуть комісії за участю представників ТЦК та СП, державних адміністрацій, ДПС і Держпраці. Планові перевірки проводять із попередженням підприємства за 10 днів, а позапланові можуть відбуватися без завчасного повідомлення.
У Міноборони зазначили, що за порушення правил військового обліку під час особливого періоду передбачений штраф від 34000 до 59500 грн. Зокрема, відповідальність може наставати, якщо роботодавець вчасно не повідомив ТЦК та СП про прийняття військовозобов’язаного працівника на роботу. За неведення військового обліку відповідальність покладається на керівника підприємства, а за неналежне ведення – на відповідальну за військовий облік особу.
Джерело: https://yur-gazeta.com